Індик ( Meleagris ) - рід птахів родини фазанових ( Phasianidae ), єдиний рід своєї підродини Meleagridinae.
Птах родом із Північної Америки. Його одомашнили майя ще понад 2000 років тому. Іспанці привезли індиків до Європи у XVI столітті.
Назва “індик” пов’язана з помилковим уявленням, що птах походить з Індії. В англійській –“turkey”, бо спочатку вважали, що птах прибув через Туреччину.
Рід індиків складається з таких видів:
Дикий індик (Meleagrisgallopavo) - великий, з темним блискучим пір’ям, розпущеним хвостом і червоним “коралом” на шиї. Поширені на південному сході США та в Мексиці. Водяться у лісах Північної Америки.
Саме від дикого індика походять усі свійські породи, тому його ще називають “предком фермерських індиків”.
Малий або ошатний індик (Meleagrisocellata) менший за звичайного дикого індика, але дуже яскравий: має синьо-зелене пір’я, кольорову голову без пір’я, а на хвості - малюнки, схожі на “вічка”, як у павича. Малого індика рідко можна побачити на фермах - він залишається диким і є рідкісним видом. Мешкає в Центральній Америці.
Свійський індик ( Meleagrisgallopavodomesticus ) - це індик, якого тримають люди - на фермах чи в селах. Він виведений з дикого індика і має багато порід: є білі, чорні, бронзові. Їх вирощують у господарствах, бо вони швидко ростуть, але, як і дикі, мають цікаву поведінку та впізнаваний зовнішній вигляд.
Індик - це великий птах, який має міцну статуру та характерні зовнішні риси.
Голова і шия в індика майже голі, з червонуватою зморшкуватою шкірою. На шиї звисає м’ясистий наріст - сережка, а на лобі - довгий виріст, який називається корал або карункул. Ці нарости можуть змінювати колір і розмір залежно від настрою птаха.
У індиків дуже гострий зір і слух, навіть краще, ніж у людей. Очі розташовані з боків голови, тож вони бачать майже на 360°.
Індики мають третю повіку - вона називається мигальна перетинка і слугує для зволоження та захисту ока від пилу.
Тіло індика вкрите густим пір’ям, особливо на спині й крилах. У самців пір’я більш яскраве й блискуче, часто з металевим відтінком.
Крила у індиків широкі, вони літають, але недалеко.
Дикий індик може літати зі швидкістю до 80 км/год, але лише на короткі відстані - зазвичай до 400-500 метрів. Він злітає різко, особливо коли тікає від небезпеки.
Свійські індики майже не літають через велику вагу, тому швидкість у них дуже мала або й узагалі відсутня - вони лише трохи підстрибують.
Ноги в індиків сильні, вони можуть бігти довго зі швидкістю до 40 км/год.
На ногах три пальці спереду і один ззаду. У самців є шпори - загострені вирости, які вони використовують у бійках.
Хвіст у самців великий і пишний, у формі віяла - це головна прикраса індика, яку він розпускає під час залицяння.
Індиків не назвеш простими птахами - у них цікаве соціальне життя. Вони живуть зграями, де є своя ієрархія. У дикій природі головні - дорослі самці, але часто саме самки формують окремі групи з індичатами. Самці між собою можуть змагатися за “лідерство” - для цього вони розпускають хвіст, видають гучні звуки і навіть можуть злегка битися.
Індики спілкуються за допомогою звуків та жестів.
Індик здатен видавати до 30 різних звуків. Найвідоміший -“гобл”, який видають тільки самці, коли хочуть привернути увагу самки. Його чутно на відстань до 1,5 км!
Самки можуть видавати свисти, коли знаходять їжу або чують небезпеку.У разі загрози вони кричать, щоб попередити інших птахів.
Жести: самці розпускають хвіст як частину ритуалу залицяння.Вони також використовують рухи головою для вираження настрою чи під час суперечок.
У домашніх умовах індики теж проявляють характер - можуть бути як мирними, так і агресивними. Вони товариські, мають добру пам’ять. Індик здатен розпізнати обличчя до 100 різних людей або тварин, що свідчить про високий рівень пам’яті.
У дикій природі навесні самець залицяється до самки: розпускає хвіст “віялом”, ходить колами, голосно кудкудахкає та показує себе. Коли самка вибирає самця, відбувається спарювання.
Післяцьогосамкашукаєзатишнемісценаземлі, деробитьгніздозтравийлистя;відкладає 10-15 яєць. Яйця висиджує приблизно 28 днів.
У свійських індиків процес подібний, але на фермах часто застосовують штучне запліднення та інкубатори для виведення індичат - так зручніше й ефективніше для масового вирощування.
Пташенята-індичата вилуплюються вже зрячі та вкриті пухом, і майже одразу починають ходити за мамою.
Індики - всеїдні птахи: їдять і рослинну, і тваринну їжу.
У дикій природі вони самі шукають їжу:живляться ягодами, насінням, жолудями, травами, а також дрібними комахами, черв’яками, іноді навіть маленькими жабками чи ящірками. Вони добре розгрібають землю, щоб знайти щось їстівне.
Свійські індики живуть біля людей, тож їх годують готовим кормом - переважно зерном (пшениця, кукурудза, ячмінь), комбікормом, овочами, буряком, вареною картоплею. Також їм додають білок - наприклад, рибне борошно або варене яйце.
#індик#цікавіфактипроіндика#дикаприрода#птахи#відеопроптахів
Информация по комментариям в разработке