У 1819 році Мошнівський маєток перейшов до графа Михайла Воронцова як посаг його дружини Єлизавети Браницької. За його наказом було проведено меліоративні роботи, прорито до 60 км каналів, осушено болота. Воронцов сприяв розвитку промисловості, зокрема ґуральництва, човно- і пароплавобудування. У 1823 році в Мошнах кріпаки побудували перший пароплав на Дніпрі, а коваль Вернигора встановив на ньому парову машину.
Мошни стали центром великого маєтку, а в 1811 році — містечком. Тут проживало 4794 людини, діяла лікарня, ґуральня, цегельня. Містечко славилося майстрами: мулярами, теслярами, столярами, каменярами, штукатурами. Вони збудували Спасо-Преображенську церкву (1840 р., архітектор Г. І. Торічеллі). Мошнівські будівельні бригади працювали в різних містах Росії, зокрема на будівництві алупкінського палацу в Криму.
У 1857 році в Мошнах побудували костел, який у радянські часи використовували як водонапірну вежу. У 1859 році тут побував Тарас Шевченко. У 1861 році в містечку проживало 3128 осіб.
У 1884 році маєток перейшов до К. А. Балашової, яка розгорнула активну господарську діяльність. Вона замовила проект лікарні архітектору Владиславу Городецькому, яку відкрили у 1894 році. У 1901 році Балашова заснувала Еллінську школу.
У другій половині XIX ст. у Мошнах зростала промисловість: будувалися ґуральня, лісопильний, цегельний, медоварний, воскобійний і маслобійні заводи. Містечко мало 8 парових двигунів, 9 кузень, дві школи. До 1900 року Мошни стали значним торговельним і економічним осередком. У 1911 році відкрили першу бібліотеку.
Після Лютневої революції 1917 року в Мошнах відбувся мітинг, під час якого зірвали погони з пристава й урядника. У роки Визвольних змагань влада в Мошнах кілька разів змінювалася, частина жителів підтримувала повстанські формування, що боролися за незалежність України.
Архітектура
На центральній вулиці Мошен, за кількасот метрів від Преображенської церкви, серед старих дерев ховається колишня земська лікарня, проект якої створив відомий архітектор Владислав Городецький. Лікарня, оздоблена дерев'яним різьбленням у "земському" стилі, містила всі необхідні приміщення: приймальний передпокій, аптеку, кабінет лікаря, операційну, кухню, чотири палати на десять ліжок, ванну і туалет. Два дерев'яні корпуси лікарні збереглися донині, один з яких зберіг свій первісний вигляд.
Преображенська церква, збудована за проектом італійського архітектора Торрічеллі у 1830-1840 роках, є прикладом романтичної суміші східних мотивів і тюдорівської готики. Це класична хрещата церква, об'єднана з дзвіницею. Інтер'єр храму скромний, але його пожвавлюють кольорові промінчики світла, що падає крізь вітражі.
Мошногірський парк, закладений за наказом Воронцова, був найбільшим англійським парком у Європі. У парку знаходився триповерховий палац на 80 кімнат, гостьові палаци, "Звіринець" для кінних прогулянок та Святославова вежа, з якої в ясну погоду можна було бачити Полтаву, Канів і Київ. Після революції 1919 року маєток був зруйнований, але Преображенська церква і деякі інші споруди збереглися донині.
Информация по комментариям в разработке