El “Ángulo del Claustro” que mencionas hace referencia a un espacio específico en un entorno religioso, posiblemente relacionado con una colegiata o iglesia. Aquí, se encuentra un grupo escultórico de gran valor artístico e histórico, “El Llanto sobre Cristo muerto”, de estilo hispano flamenco, atribuido al maestro de San Pablo de la Moraleja. Este tipo de arte se caracteriza por un fuerte expresionismo, especialmente en las emociones transmitidas a través de las figuras, lo que contrasta con la elegancia y el detallismo de las vestiduras.
Este conjunto se encuentra en lo que parece ser un resto visible del claustro original de la Colegiata, probablemente adosado a la capilla de Santo Tomás, y perteneciente al estilo cisterciense, un estilo arquitectónico caracterizado por su sencillez y austeridad.
Además, en este contexto aparece otra escultura de gran importancia: el Arcángel San Gabriel, obra de Gregorio Fernández, uno de los grandes maestros de la escultura barroca española. La escultura es notable no solo por su estilizada silueta, sino también porque representa uno de los pocos desnudos en la escultura religiosa española de la época.
Los sitiales, provenientes del coro de la capilla del Colegio de San Gregorio, y las puertas, que una vez formaron parte de la sillería hispano flamenca de la Colegiata, añaden a la riqueza del lugar, conectándolo con la tradición escultórica y arquitectónica del Museo Nacional de Escultura.
Capilla de San Blas y San Juan Evangelista
Custodia de Juan de Arfe, 1590, colocada en el interior de la antigua torre de la Colegiata.
La capilla dedicada a San Blas y San Juan Evangelista se construyó entre 1333 y 1337. Tiene planta casi cuadrada, cubierta con bóveda de crucería, cuyos nervios apoyan en los ángulos sobre capiteles policromados. En su muro oeste se abren tres nichos funerarios.3
En este recinto han sido instalados los fondos de orfebrería del museo. El tesoro lo forman un altar de plata de la patrona del Cabildo catedralicio, labrado en estilo rococó por el vallisoletano Miguel Fernández y el cordobés Damián de Castro; la cruz renacentista de Manzanillo, original del palentino Paredes, cálices, copones y navetas góticas y renacentistas de diversas parroquias, una cruz de cristal de roca, marfiles, etc.
Capilla de Santa Inés
Ecce-Homo de Alonso de Rozas, en la capilla de Santa Inés.
La capilla de Santa Inés fue construida antes de 1333. De planta rectangular, se cubre con un artesonado mudéjar. Es una de las capillas que mejor conserva su original ambiente funerario, con siete arcosolios abiertos en sus muros. En ella se encuentra un Ecce-Homo de Francisco Alonso de los Ríos.
“Куток Клуатра”
“Оплакування Христа”, деталь з кутка Клуатра.
З правого боку каплиці Святого Томи можна потрапити до єдиної видимої частини первісного клуатра, де знаходився південний портал Колегіати в стилі цистерціанської архітектури. Усередині цього простору розташована група “Оплакування Христа” у стилі іспано-фламандському, що приписується майстру з Сан-Пабло-де-ла-Моралеха. Сильний експресіонізм цієї композиції контрастує з елегантністю вбрання.
Скульптура архангела Гавриїла належить Грегоріо Фернандесу. Вона має витончені форми і є особливо важливою, оскільки є одним із небагатьох оголених зображень в іспанській скульптурі.
Сидіння походять з хору каплиці Колегії Сан-Грегоріо (одного з приміщень Національного музею скульптури). Двері, що розміщені в кількох каплицях музею, колись були частиною спинки іспано-фламандських лав Колегіати.
Каплиця Святого Власія і Святого Івана Євангеліста
Каплиця, присвячена Святому Власію та Святому Івану Євангелісту, була побудована в період між 1333 і 1337 роками. Вона має майже квадратну форму, перекрита хрестовим склепінням, нервюри якого спираються на кутах на поліхромні капітелі. На західній стіні відкриті три поховальні ніші.
У цьому приміщенні розміщені зразки ювелірного мистецтва музею. Скарб складається зі срібного вівтаря, присвяченого покровительці Кафедрального капітулу, виготовленого у стилі рококо вальядолідцем Мігелем Фернандесом і кордовцем Даміаном де Кастро; ренесансного хреста Мансанільо, створеного палентійцем Паредесом; келихів, чаш, готичних і ренесансних кадильниць із різних парафій, хреста з гірського кришталю, виробів із слонової кістки тощо.
Монстранція роботи Хуана де Арфе, 1590 року, розміщена всередині старої вежі Колегіати.
Каплиця Святої Агнеси
Ecce-Homo роботи Алонсо де Розаса в каплиці Святої Агнеси.
Каплиця Святої Агнеси була побудована до 1333 року. Вона має прямокутну форму й перекрита мудехарським стельовим покриттям. Це одна з каплиць, яка найкраще зберегла свою оригінальну поховальну атмосферу, з сімома аркосоліями, відкритими в її стінах. У каплиці знаходиться скульптура Ecce-Homo, створена Франсіско Алонсо де лос Ріосом.
Информация по комментариям в разработке